Жбан меду — Сербська народна казка – читати онлайн
Жбан меду – Сербська народна казка
(Уривок казки)
Це було тоді, коли вовк і лисиця жили разом у дружбі й злагоді. Якось вони вкрали жбан меду, сховали в комірчину та й полягали спати. Вовк умостився на припічку, а лисиця – на лавці під грубкою.
От лисиці скортіло меду. Вона нетерпляче забила хвостом по лавці. Вовк почув цей стукіт та й каже:
– Лисичко, відчини двері, хтось проситься до хати!
Вона встала, та пішла не до дверей, а в комору,
наїлася меду, облизалася й лягла спати.
Вовк і питає:
– Хто там приходив?
– Мене кликали за куму.
– А дитину як назвали?
– Початочок.
Невдовзі лисиці ще скортіло меду. Вдруге забила вона хвостом по лавці. Почув вовк та й каже…
– Розкажи пропущену частину казки, використовуючи повтори. Зауваж: наступних вигаданих “хрещеників” лисиця назвала Половинкою іОстаточком.
Хитра лисиця перевернулася на другий бік. Та не спалося їй! Полежала, полежала, а потім і мовить:
– Вовчику-братику, я чула, що цього літа мед чомусь псується та висихає. Погляньмо, чи не сталося чогось і з нашим
медом.
1 Жбан, дзбан – глиняний, дерев’яний або металевий посуд для води, молока тощо.
Пішли вони до комірчини, а жбан порожній. І ну сваритися – хто з’їв мед? Нарешті хитруха каже:
– Ми знайдемо винуватця. Полягаймо на сонці. У кого на животі виступить мед – той і з’їв його!
Вранці вийшли вони з хати й полягали на сонці. Вовк скоро розімлів од спеки й захропів на весь двір. Розімліла й лисиця. Мед розтопився в ній і виступив на животі. Та хитруха не розгубилася. Швиденько встала, згорнула той мед лапкою та вимастила ним вовка, а тоді збудила його й каже:
– Ану, братику, признавайся, це ти з’їв увесь мед? Подивися, як він у тебе на животі виступив!
– Як хитрувала лисичка? Скільки разів вона ходила кумувати?
– Якими показано лисичку й вовка в сербській казці? Пригадай інші казки, у яких героями є лисиця і вовк. Порівняй риси характеру цих персонажів у різних казках.
Повтори і пригадай
– Пригадай героїв казки “Колобок”: ведмідь, вовк, баба, дід… Кого не вистачає?
– Визнач, із яких казок предмети: сито, жбан, голка. Розкажи епізод казки, пов’язаний з однією із цих речей.
– Робота в парі. Розіграйте останню розмову лисички й вовка з казки “Жбан меду”.
ЖБАН МЕДУ — Скринька казок народів світу
Всі публікації щодо:
Фольклор
Літературне читання 2 клас — Віра Науменко — Генеза 2014
Сербська казка
(Уривки)
Це було тоді, коли вовк і лисиця жили разом у дружбі й злагоді. Якось вони вкрали жбан меду, сховали в комірчину та й полягали спати. Вовк умостився на припічку, а лисиця — на лавці під грубкою.
От лисиці скортіло меду. Вона нетерпляче забила хвостом по лавці. Вовк почув цей стукіт та й каже:
— Лисичко, відчини двері, хтось проситься до хати!
Вона встала, та пішла не до дверей, а в комору, наїлася меду, облизалася й лягла спати.
Вовк і питає:
— Хто там приходив?
— Мене кликали за куму.
— А дитину як назвали?
— Початочок.
Невдовзі лисиці ще скортіло меду. Вдруге забила вона хвостом по лавці. Почув вовк та й каже…
✵ Розкажи пропущену частину казки, використовуючи повтори. Зауваж: наступних вигаданих «хрещеників» лисиця назвала Половинкою іОстаточком.
Хитра лисиця перевернулася на другий бік. Та не спалося їй! Полежала, полежала, а потім і мовить:
— Вовчику-братику, я чула, що цього літа мед чомусь псується та висихає. Погляньмо, чи не сталося чогось і з нашим медом.
1 Жбан, дзбан — глиняний, дерев’яний або металевий посуд для води, молока тощо.
Пішли вони до комірчини, а жбан порожній. І ну сваритися — хто з’їв мед? Нарешті хитруха каже:
— Ми знайдемо винуватця. Полягаймо на сонці. У кого на животі виступить мед — той і з’їв його!
Вранці вийшли вони з хати й полягали на сонці. Вовк скоро розімлів од спеки й захропів на весь двір. Розімліла й лисиця. Мед розтопився в ній і виступив на животі. Та хитруха не розгубилася. Швиденько встала, згорнула той мед лапкою та вимастила ним вовка, а тоді збудила його й каже:
— Ану, братику, признавайся, це ти з’їв увесь мед? Подивися, як він у тебе на животі виступив!
✵ Як хитрувала лисичка? Скільки разів вона ходила кумувати?
✵ Якими показано лисичку й вовка в сербській казці? Пригадай інші казки, у яких героями є лисиця і вовк. Порівняй риси характеру цих персонажів у різних казках.
Повтори і пригадай
✵ Пригадай героїв казки «Колобок»: ведмідь, вовк, баба, дід… Кого не вистачає?
✵ Визнач, із яких казок предмети: сито, жбан, голка. Розкажи епізод казки, пов’язаний з однією із цих речей.
✵ Робота в парі. Розіграйте останню розмову лисички й вовка з казки «Жбан меду».
ПопередняЗмістНаступна
На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.
На силу знайдеться сила. Сербська народна казка — Казки українською мовою
Матеріал з Казки українською мовою
В одному солі жив собі нарубок та був такий сильніш, що ото як вранці кинс свою важку, залізом ковану палицю вгору, то вона аж увечері на землю впаде.
А що не знав ніякого ремесла, то худобу пас.
І перед усіма вихвалявся, що його, мовляв, ніхто не подужає і він нікого не боїться.
Аж якось, отак загордившись, він запитав у матері:
— Скажи мені, люба матусю: хіба є ще хтось на білому світі сильніший за мене?
Ти ж бачиш, як я легко шпурляю вгору важку, залізом ковану палицю. Можу й дерева з корінням виривати…
А мати всміхнулася та й каже йому:
— Е, мій синку, ніколи не хвалися силою, бо в світі знайдуться люди, що й тебе за пояс заткнуть.
— Не може бути! — розсердився син. [ вирішив податися світом, щоб перевірити, чи справді-таки хтось зможе побороти його.
Довго йшов і дійшов.
Коли бачить: на тому боці якісь люди метушаться, зерно перелопачують.
Він і гукнув до них, щоб вони показали, де тут міст чи якась інша переправа.
Один чоловік з лопатою в руці підійшов до берега довідатися, що піти хоче.
— Перейти через річку мені треба,— відповів наш силач.
Коли той чоловік почув таке, то иростяг йому лопату, яка аж до другого берега сягнула, та й каже:
— Сідай, перенесу!
Сів той силач на лопату, й чоловік переніс його на свій берег.
Коли парубок підійшов до гурту людей, що перевіювали збіжжя на току, то побачив, що старий чоловік затис пальцем одну ніздрю й дме, а четверо молодих підкидають лопатами зерно.
Здивувався силач та й питає їх, чому старий на обидві ніздрі не дме.
А йому відповіли, що якби старші подув на обидві ніздрі, то вітер поніс би не тільки зерно разом з половою, а й їх усіх.
Побачив силач, що потрапив поміж силачів, і захотів помірятися з ними
силою. Та й розповів їм, чого він ото в світ подався. А один старий сліпий чоловік як почув таке, то й каже йому:
— А дай-но, хлопче, руку, попробую, який ти дужий.
Та люди, що працювали на току, порадили йому замість руки подати старому залізний держак лопати. Парубок так і зробив. Старий як натиснув пальцем на залізо, то аж ямку в ньому видавив.
— Еге,— каже старий,— нівроку, є сила в тебе. Так ось тут щойно один розбійник забрав у старого, який віє зерно, дочку, а в цих людей сестру. Зроби добре діло — відбери її назад.
Зрадів парубок, що нарешті трапилася нагода показати, на що він здатний, і швидше кинувся навздогінки за розбійником.
Догнав його аж коло потоку: дівчина сиділа край води, а розбійник, поклавши голову їй на коліна, спав.
Прибіг силач і відразу розбійника кулаком у бік: віддавай, мовляв, дівчину.
Прокинувся розбійник, думав спочатку, що то дівчина ненавмисне пальцем торкнула його, аж дивиться: це якась проява до нього сікається. Як схопиться він та за сміливцем, а той утікати.
Коли ж назустріч йому чоловік іде: дванадцять повних возів причепив до пояса і тягне їх, ще й на дуду грає.
Побачив силач того здоровила й до нього: мовляв, заховайте мене, бо он розбійник женеться за мною.
А здоровило був чоловік добрий, узяв нашого силача в жменю й запхнув за пояс.
І далі потяг повні вози дорогою, ще й на дуду грає.
Аж тут і розбійник прибіг, заступив здоровилові дорогу й до нього: мовляв, де той чоловік, який щойно тікав.
— Та який чоловік? Я нікого не бачив.
— Е, ні, бачив.
Слово за слово та й завелися.
Розбійник став погрожувати здоровилові: не таких, мовляв, ще бачив.
Тоді здоровило щиглем стукнув розбійника, і той покотився по землі — не стало й видно його.
Здоровило далі потяг вози, а про силача, якого за пояс заткнув, і байдуже йому.
Увечері здоровило притомився й хотів сісти, аж тут силач:
— Ой, чоловіче, обережно, не роздави мене.
Здоровило дістав нашого силача з-за пояса і поставив на землю.
Пару бок сяк-так подякував своєму рятівникові і скоріше, засоромлений, подався додому.
З того часу він уже ніколи більше не хвалився своєю силою.
TJ REZERV — Урок читання 2 клас Сербська казка “Жбан меду”
Автор розробки: Строкань Надія Володимирівна
Тема. Сербська казка «Жбан меду» (уривки). Однакові герої в різних казках. Читання в особах.
Мета. Ознайомити учнів з сербською казкою; розвивати вміння виділяти у тексті головне; учити давати характеристику дійових осіб; розвивати зв’язне мовлення; збагачувати словниковий запас; виховувати любов до художнього слова, дружні відносини в колективі.
Обладнання. Мультимедійна презентація, підручник «Літературне читання. 2клас».
Хід уроку
- I. Організація класу. Створення емоційного настрою уроку.
— Діти, сьогодні до нас завітали гості. Тому до гостей поверніться, привітайтесь, посміхніться. Хай сьогодні в кожне серце прийде часточка тепла. І всім-всім ми побажаєм здоров’я, щастя, і добра!
- II. Мовленнєва розминка.
- Дихальні вправи зі звуками [л] — [щ]
- Розчитування за складовою табличкою.
- Промовляння скоромовки хором.
Лисеня і вовченя їли ласощі щодня.
Кожен мав велику ложку, горщик порожнів потрошку.
- Читання «пірамідок» для розширення кута зору ( хором та індивідуально)
ли с во вк
ли си вов ки
ли сиця вов чиця
ли сеня вов ченя
ли сенята вов ченята
- Казкова вікторина
-Діти, про яких тварин згадали у “пірамідках”? Назвіть українські народні казки, де героями є лисичка і вовк. (демонстрація ілюстрацій до казок: ”Колобок”, “Рукавичка”, “Лисичка-сестричка і вовк-панібрат”, “Пан Коцький”, “Лисичка-сестричка”, Коза-дереза”, “Солом’яний бичок”).
— Якою показано в цих казках лисичку? Яким показано вовка?
III. Повідомлення теми і мети уроку.
— Продовжуємо ознайомлення з казками народів світу! Сьогодні ми попрацюємо над сербською казкою «Жбан меду».
Завдання уроку.
- Ознайомитись із змістом казки.
- Вчитись відтворювати послідовність подій у казці.
- Визначати складові частини казки : зачин, основна частина, кінцівка.
- Виробляти навички правильного читання.
- Визначати головну думку твору.
- IV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
- Робота над заголовком
— Прочитайте назву казки. Доберіть близькі за значенням слова до слова «жбан». (Дзбан, глечик).
Жбан, дзбан — глиняний, дерев’яний або металевий посуд для води, молока тощо.
- Гра “Передбачення”
— Як ви вважаєте, про що йтиметься у казці? Кого вважають найбільшим любителем меду?
- Інсценізація казки. Виступ учасників гуртка “Ляльковий театр”
— Чи справдились ваші припущення? Назвіть головних героїв казки.
- 4. Словникова робота:
а)читання слів за вчителем «луною
грубка кума
припічок комірчина
скортіло розімлів
б) лексична робота
Грубка — піч, що потрібна для опалювання приміщення.
Скортіло – дуже захотілося.
Припічок — лежанка; продовгуватий виступ для лежання, прибудований до печі.
Кума — хрещена мати стосовно батьків похресника.
Розімлів на сонці — розм’як під дією тепла, розслабився
Комірчина – приміщення для зберігання продуктів.
Фізкультхвилинка (під музичний супровід)
- Вправа для розвитку техніки читання. Гра «Буксирчик».
- Читання 1 частини казки учнями «ланцюжком».
- Робота над аналізом змісту 1 частини казки
Гра «Слідопити» (вибіркове читання).
— Знайдіть відповідь на питання словами тексту.
- Коли відбувалися описувані у казці події?
- Що вкрали лисиця й вовк одного разу?
- Навіщо лисичка била хвостом по лавці?
— Яку частину казки ми з вами прочитали?(Зачин) (Схема будови казки на мультимедійній дошці). Яку будову часто мають народні казки?
— Народні казки часто мають таку будову: зачин, потрійний повтор, кін-
цівка.
8.Читання першого повтору казки учнями в особах
— Куди пішла лисичка? Навіщо вона пішла до комори? Як пояснила вовкові свою відсутність? Як назвала свого похресника? Чому?
-Ми з вами почали опрацьовувати яку частину казки?( Основну. Перший повтор). Давайте спробуємо продовжити казку.
- Розвиток зв’язного мовлення. Відновлення пропущеної частини казки учнями
— Діти, розкажіть пропущену частину казки, використовуючи повтори. Нагадаю: наступних вигаданих «хрещеників» лисиця назвала Половинкою й Остаточком.
— Як витівки лисиці пов’язані з іменами вдаваних похресників? (Відповідно до тієї частини меду, яку вона з’їла).
- Самостійне мовчазне читання заключної частини казки .
Гра « Земля — небо».
— Тепер ми прочитали яку частину казки? (Кінцівку).
- Аналіз кінцівки казки з елементами вибіркового читання
- Чому не спала лисиця? (Вона хвилювалася, щоб її вовк не звинуватив у зникненні меду).(Лисиця не спала тому, що її сумління було нечисте. Адже вона обманула вовка.)
- Як лисиця вирішила відвести від себе підозри? (Знайти винуватця).
- Як вона вирішила знайти винуватця? Прочитайте.
- Чи вдалося лисиці перехитрити вовка? Прочитайте, як саме?
- V. Закріплення й систематизація знань учнів.
- Спостереження за характерами дійових осіб.
— Якими показано лисичку й вовка у сербській казці? Визначте риси характеру героїв казки, закінчить слово і зазначте стрілкою.
Довірлив…
хитр… лисичка
брехлив…
ледачкуват…
злодійкуват… вовк
наївн…
- Визначення головної думки казки . Робота з прислів’ями.
— Діти, як на вашу думку, лисичка гарно вчинила по відношенню до свого друга? Чи можемо сказати , що вовк і лисичка — справжні друзі?
— Яку пораду ви дали б лисичці? Виберіть потрібне прислів’я
Розум за гроші не купиш.
Дружба – найбільший скарб.
На сонці тепло, а біля матері добре.
Бджола мала, а й та працює.
Справжній друг той, хто ніколи не обманює свого друга.
Бережи одяг, доки новий, а здоров’я – доки молодий.
— Яка головна думка казки? Чого навчає казка? ( Справжній друг не підставляє, а виручає, допомагає. Потрібно вибирати друзів тільки тих, кого добре знаєш).
- VI. Домашнє завдання.
Читати в особах і переказувати казку.
VII. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.
1.Інтерактивний метод «Мікрофон»
- Що нового ви дізналися сьогодні на уроці? Чого навчилися ?
- Чи запам’ятали головну думку казки?
- Повернення до очікуваних результатів уроку
- Повернемося до завдань уроку, чи здійснилися ваші очікування? Чи виконали поставлені на початку уроку завдання?
Працювали всі старанно і почули у кінці, що у нашім другім класі
діти — просто молодці!
Брехні вистачає на три дні. Сербська народна казка — Казки українською мовою
Матеріал з Казки українською мовою
В одного царя було три сини.
А сам цар був такий старий та немічний, що вже й не чув і не бачив добре.
Але якось йому приснилося, що десь у світі є місто, а в тому місті криниця, а в криниці вода, не звичайна — цілюща: хто в ній скупається, той одразу помолодіє і буде знову бачити й чути, як перше.
І він, щойно прокинувся вранці, зараз же покликав до себе синів, розповів їм про свій сон і сказав:
— Діти мої, не пошкодуйте ні праці, ні коштів — знайдіть ту криницю.
Заради молодості й здоров’я мені й царства не жаль.
Хто дістане мені ту цілющу воду, тому я віддам свій престол.
Найстарший син підступився до батька та й каже:
— Дайте мені, тату, корабель, та грошей доволі, та кілька слуг, подамся у світ — може, десь-таки знайду я цілющу воду.
Дав йому батько все, що треба, і поблагословив у дорогу.
Поплив найстарший син морем цілющої води шукати.
Отак плив та й плив і заплив до чужої країни.
Як тільки він причалив до берега, тамтешній цар зразу послав своїх посланців, щоб вони покликали власника корабля до нього в палац.
Коли царевич прийшов до нього, цар почав розпитувати його, хто він, звідки пливе, куди простує.
Але царевич відповідав бундючно: він, мовляв, царський син і ніхто не має права його про таке питати.
Це страшенно розлютило царя, і він звелів царевича та його людей забити в кайдани й кинути до в’язниці, а корабель та гроші забрати до царської казни.
Цареві слуги так і зробили.
Марно старий батько чекав бодай звістки від найстаршого сина.
Ось уже й рік минув, а від нього ні слуху, ні духу, мов у воду канув.
Тоді середній син підступився до батька та й каже:
— Нема мого брата з мандрів, не повертається додому. Тож дайте, тату, й мені корабель, та грошей доволі, та кілька слуг, подамся я шукати криницю з цілющою водою.
Дав йому батько все, що треба, і поблагословив у дорогу.
Поплив середній син морем.
Довго так плив і нарешті дістався до тої країни, де його старший брат був ув’язнений.
Тільки він причалив до берега, тамтешній цар одразу послав своїх посланців, щоб вони покликали господаря корабля до нього в палац.
Коли царевич прийшов, цар почав так само розпитувати його, хто він, звідки пливе, куди простує.
Але царевич, як і його старший брат, відповідав погордливо: він, мовляв, царський син і ніхто не має права його про таке питати.
Це дуже розгнівило царя, й він звелів царевича та його людей забити в кайдани й кинути до в’язниці, а все добро забрати до царської казни.
Цареві слуги так і зробили.
Знову минув рік.
І від середнього сина ні слуху, ні духу, не відомо, чи живий він, чи загинув.
Тоді підступився до батька найменший син та й каже:
— І один мій брат поїхав, і другий — та жоден не повернувся.
Що будемо робити? Дайте й мені, тату, корабель, та грошей і коня, та кілька слуг, подамся у світ.
Може, мені пощастить знайти цілющу воду та братів моїх розшукати.
Дав йому батько все, як і першим двом, і благословив у дорогу.
І найменший син вирушив морем шукати цілющої води своєму старому батькові.
Не день, не два він отак плив та й доплив до країни, де його обидва старші брати у в’язниці світом нудили.
Тільки царевич причалив до берега, тамтешній цар одразу послав своїх посланців, щоб вони покликали його в палац.
Коли він прийшов до царя, той почав так само, як і старших братів, розпитувати його, хто він, звідки пливе, куди простує.
А царевич спокійно й чемно пояснив, що батько в нього старий та немічний, не чує й не бачить добре.
І йому, тобто батькові, приснився сон, що десь у світі є місто, а в ньому колодязь з водою, не простою — цілющою: скупаєшся в ній — відразу помолодієш та знову будеш добре бачити й чути.
Розповів цареві й про те, що два його старші брати ще раніше попливли морем цілющої води шукати, але й досі не повернулися.
Тепер він вирушив у дорогу: може, йому поталанить десь ту воду знайти.
Цар вислухав його уважно та й каже:
— Не буду затримувати тебе, їдь, куди надумав, щасливої тобі дороги. А коли назад повертатимешся, то не обмини моєї домівки. Я вже теж у літах — то хотів би, якщо знайдеш цілющу воду, скупатися в ній; може, помолодію.
Провів він царевича до корабля, і той поплив далі.
Довго так плив і нарешті приплив до якоїсь високої гори.
Тут він зійшов на берег, сів на коня та й поїхав сушею.
Отак їдучи, побачив: під горою, спершись на костур, стоїть старий чоловік і дивиться на море.
Привітався царевич до нього й запитав, чи він часом не знає, де те місто, у якому є цілюща вода.
— Ні, не знаю,— відповів дідусь.— Але ти піднімися на оцю гору, там живе мисливець, ще старіший за мене. Він пташину мову знає, то, може, щось і чув про те місто.
Поїхав царевич крутою стежкою понад проваллями на високу гору.
Виїхав на вершину, а там сивий, як голуб, мисливець на камені сидить, у небо дивиться. Привітався царевич до нього та й каже:
— Я чув, що ви пташину мову знаєте, можете з птахами розмовляти. А вони ж звідусіль новини приносять.
То, може, ви чули щось про місто з цілющою водою?
Мисливець відповів, що про таке місто не чув нічого.
А втім, треба ще в птахів поспитати: вони по всіх усюдах літають, для них ні кордонів, ні перепон нема, то, може, десь таке диво й бачили.
Скликав мисливець усе птаство й запитав, чи хто-небудь не бачив міста, у якому є цілюща вода.
— Ні, не бачили,— в один голос відповіли птахи.
Засмутився царевич, похилив у зажурі голову.
Аж тут маленька пташка обізвалася:
— Може, престарий орел щось про те місто знає. Його тут нема.
Він уже не може літати, через те й залишився в лісі.
Зрадів царевич, подалися вони вдвох із мисливцем до престарого орла.
Той сидів у лісі, важко опустивши крила.
Мисливець запитав його, чи він часом не бачив десь міста, у якому є цілюща вода.
Орел на те відповів:
— Лише один раз, відколи я живу, мені доводилося пролітати над ним. А щоб дістатися до цілющої води, треба взяти з собою дванадцять печених баранів, два віники й один мотузок.
І орел розповів, що вхід до цього міста охороняють дванадцять страшних левів.
Стоять вони в брамі на мосту, і як тільки хтось поткнеться на міст, ці леви накидаються на нього й умить роздирають.
Щоб вони пропустили в місто, треба кожному дати печеного барана.
А в місті дві служниці з вулиць сміття руками згрібають — вони так і пориваються чорними пазурищами видерти людині очі.
Щоб власкавити їх, треба їм дати віники.
Трохи далі служниця косою витягає воду з криниці — поливає місто. їй треба дати мотузок, то й не буде чіплятися.
Але й це ще не все: воду брати потрібно якраз в обідню пору, коли цариця спить найміцнішим сном і нічого не чує, бо інакше лиха не минути.
А як зачерпнув з криниці води цілющої — тікай мерщій і не оглядайся!
Коли царевич почув це, узяв орла на сідло до себе й помчав чимдуж на корабель.
І поплив далі морем. Чимало днів отак плив і все орла годував, щоб він сили набрався. Аж раптом перед ними знову гора якась виросла. Орел тоді й каже: — Я полечу подивлюся, що воно й як. Піднявся орел під самісінькі хмари, покружляв над містом, роздивився добре й вернувся назад на корабель.
— Вирушати завтра,— порадив він,— треба рано-раненько, щоб до обіду вже бути біля міської брами.
Наступного дня, щойно взялося на світ, вони встали, хутенько зібралися й рушили в дорогу, а до обіду були вже під містом.
Тут царевич роздав слугам усе, що треба, і повів їх до міської брами.
Тільки ступили вони на міст, а їм назустріч — дванадцять страшенних левів з роззявленими пащами.
Але слуги скоріше кинули кожному печеного барана, і леви, допавшись до їжі, уже не звертали уваги на подорожніх.
У місті дві служниці згрібали сміття руками.
Як побачили чужинців, то так і кинулися їм до очей.
Та слуги скоріше дали кожній по вінику, й вони заспокоїлися.
Пішов царевич зі слугами далі й побачив колодязь.
А з нього служниця витягала косою воду.
Тільки помітила їх, так і приснула люттю. Але вони їй кинули мотузок, і вона дала їм спокій.
Тоді слуги, не гаючись, набрали цілющої води з криниці й понесли на корабель.
А царевич тим часом до палацу подався, щоб па царицю глянути.
Зайшов туди й бачить: спить вона міцним, непробудним сном.
Царевич підкрався нашпиньках до неї, поцілував її, зняв з правої руки перстень — та й швидше назад.
Сіли на корабель він та його слуги й попливли додому.
Коли вони були вже далеко, цариця пробудилася, оглянулась і все зрозуміла.
Вискочила зі своєї кімнати та й до служниці, яка воду набирала:
— Ти сяка й така, стільки років вірно служила мені, і тепер зрадила!
Служниця на те відповіла їй:
— Я стільки років служу тобі, і ти ніколи не дала мені мотузка воду витягати, а він, тільки прийшов, одразу дав.
Тоді цариця кинулася до тих служниць, які сміття згрібали, та й ну кричати на них:
— Ви сякі й такі, стільки років вірно служили мені, а тепер зрадили!
Служниці стали оправдовуватися:
— Ми стільки років тобі вірно служимо, і ти нам ніколи не дала віника, а він, тільки прийшов, одразу дав.
Нарешті цариця побігла до левів і теж почала дорікати їм:
— Ви сякі й такі! Що ви наробили? Стільки років вірно служили мені, а тепер зрадили!
А леви їй відповіли:
— Ми стільки років тобі служимо, і ти нас ніколи як слід не нагодувала, а він, тільки прийшов, дав кожному печеного барана.
Цариця не мала чого сказати на це, бо все-таки сама була винна.
А царевич після довгих мандрів знову приплив до країни, де були ув’язнені його брати,— не забув, про що його просив тамтешній цар.
А цар, коли почув, що царевич приїхав, вийшов йому назустріч, привітав його й запитався насамперед:
— Ну як? Знайшов те, що шукав?
— Аякже,— відповів царевич.— Знайшов і везу. — То давай,— каже радісно цар,— спробуємо, чи справді та вода ча-родійна. Викупався він — і став молодий та здоровий, ніби йому було всього- на-всього двадцять років. Розвеселився цар та й каже: — Ти мені зробив приємність, то й я тобі зроблю.
Твої обидва брати, щоб ти знав, у мене, живі й здорові.
Вони не вміли так чемно, як ти, поводитися, негречно говорили зі мною, то я й затримав їх, а тепер віддаю тобі.
І вивів до нього обох. Царевич зрадів незмірно, що знову побачив своїх братів, живих та здорових.
А цар повернув їм обидва кораблі і всі гроші, що забрав, відпустив їхніх слуг, ще й дав на дорогу всього, що треба.
І брати, щасливі та раді, поїхали додому — кожний на своєму кораблі.
Але старшим братам стало заздрісно, що не вони везуть батькові цілющу воду.
І, змовившись, вони підкупили слуг, що були на кораблі найменшого брата.
Ті перелили цілющу воду в їхні бочки, а натомість набрали звичайної води з моря.
Коли приїхали додому, батько не знати як зрадів, що сини повернулися. Ледве діждався їх:
— Живі та здорові, дітки мої? То пощастило вам знайти цілющу воду?
Старші сини вихопилися наперед:
— Пощастило, знайшли. Тільки нехай наш менший брат спершу дасть свою воду, а потім уже ми свою.
Слуги швиденько принесли воду, що її привіз наймолодший брат.
Батько скупався в ній — і нічого: який був немічний, такий і залишився.
Тоді він каже до старших:
— Дайте-но й свою воду, побачу, яка вона.
Старші брати мерщій принесли свою воду, батько скупався в ній — і помолодів та знову став добре бачити й чути.
Він тоді й каже найменшому синові:
— Ти нічого не знайшов, а привіз мені звичайної води з моря — ще й одурити мене хотів. Коли ж ти такий, то йди собі, забирайся від мене куди собі хочеш. Пішов царевич з дому і найнявся до одного селянина пасти овець.
Тим часом цариця, у якої царевич набрав цілющої води та персня з правої руки зняв, надумала розшукати того сміливця.
От вона налаштувала корабель, сіла на нього й попливла морем.
Довго вона пливла й нарешті допливла до того міста, звідки був тон царевич. Тут вона причалила до берега, розіпнула намет у полі та й написала цареві листа:
— Пришли до мене того чоловіка, який набрав цілющої води з моєї криниці.
Цар послав найстаршого сина. Той приїхав до царициного намету, цариця привітала його та й питає:
— Ти набрав цілющої водії з моєї криниці?
— Так, я,— відповідає він.
Тоді цариця стала допитуватися:
— А ще що взяв?
— Більше нічого.
— Таки нічого?
— Ні, нічого не взяв.
Розгнівалася цариця, доторкнулася долонею до його щоки — аж два зуби йому вішали — та й каже:
— Іди передай своєму батькові, нехай пришле до мене того чоловіка, що набрав цілющої води з моєї криниці.
Коли той вернувся додому й розповів усе, як було, батько скоріше послав середнього сина.
Приїхав середній син до царициного намету, цариця привітала його та й питає:
— Ти набрав цілющої води з моєї криниці?
— Так, я,— відповів царевич.
Тоді цариця запитала:
— А ще що взяв?
— Більше нічого.
Вона так само доторкнулася долонею до його щоки — аж два зуби йому випали — та й каже:
— Забирайся з-перед моїх очей! Та скажи своєму батькові, нехай пришле до мене того чоловіка, який набрав цілющої води з моєї криниці. Якщо ж не пришле, то зруйную ваше місто.
Тоді цар звелів розшукати наймолодшого сина.
Довго гінці шукали його і нарешті знайшли в одному селі, де він пас овець.
Царевич спочатку не хотів іти з ними, казав, що це не він, але коли гінці пригрозили, що все одно заберуть його з собою, то погодився.
Зібрався швиденько й пішов до батька. А батько обняв його, обтер сльозу та й каже:
— Сину, рятуй нас, бо царство гине.
Уклонився наймолодший син батькові й відповів:
— Та хіба я що? Давайте коня, то поїду до тої цариці, гадаю, все гаразд обійдеться.
Поїхав наймолодший син до цариці. Тільки-но увійшов до намету, цариця й питає його:
— Ти набрав цілющої води з моєї криниці?
— Так, я,— відповів він.
— А ще що взяв?
Дістав він персня й показав їй.
— Так, це ти,— підтвердила цариця, обняла його й поцілувала.
Відразу вони поїхали удвох, до батька і попросили, щоб він благословив їх.
Батько благословив їх, справив їм гарне весілля і ще за свого життя віддав царство наймолодшому синові, бо переконався, що це саме він дістав йому цілющої води.
А старших синів прогнав за те, що вони до брехні вдалися, аби царство собі забрати.
Правду ото люди кажуть: на брехні далеко не заїдеш.
|
Книги — Українська Книга Uc-new Книги українською мовою, які можна скачати з сайту, або читати онлайн! zbirka.pp.ua книга, читати, українською, підручники, словники Рейтинг Alexa: #27,113,524 Google PageRank: 0 из 10 Яндекс ТИЦ: 10 |
Рейтинг: 18.4 |
|
|
Жбан Жбан — вы можете разместить здесь свою информацию или купить домен жбан.рф жбан, вы, можете, разместить, здесь Google PageRank: 0 из 10 Яндекс ТИЦ: 0 |
Рейтинг: 15.8 |
|
|
Нарвежская казка Кэтрын Кулльберг (Cathrine Kullberg) Нарвежская казка Кэтрын Кулльберг (Cathrine Kullberg) — усе аб дызайне і інтэр’еры. dayver.dides.gq нарвежская, казка, кэтрын, кулльберг, (cathrine Яндекс ТИЦ: 0 |
Рейтинг: 15.3 |
|
|
Holothuroidea | Трепанг на меду Как принимать трепанг на меду и что это такое. Для борьбы с какими заболевание нужно применять сочетание морского огурца с продуктом пчеловодства. holothuroidea.ru Google PageRank: 0 из 10 Яндекс ТИЦ: 0 |
Рейтинг: 15.1 |
|
|
МЕД.МЕД С ПРОПОЛИСОМ.ПРОПОЛИС.ПЕРГА.МАТОЧНОЕ МОЛОЧКО.ТРУТНЕВОЕ МОЛОЧКО.ПОДМОР.БАЛЬЗАМЫ НА МЕДУ. ЮХОТСКИЕ БАЛЬЗАМЫ.ФИТОТЕРАПИЯ.НАРОДНЫЕ СРЕДСТВА. МЕД.МЕД С ПРОПОЛИСОМ.ПРОПОЛИС.ПЕРГА.МАТОЧНОЕ МОЛОЧКО.ТРУТНЕВОЕ МОЛОЧКО.ПОДМОР.БАЛЬЗАМЫ НА МЕДУ. ЮХОТСКИЕ БАЛЬЗАМЫ.ФИТОТЕРАПИЯ.НАРОДНЫЕ СРЕДСТВА. yarmedok.ru бальзамы на меду, медостав, фитобальзамы Рейтинг Alexa: #13,093,354 Google PageRank: 0 из 10 Яндекс ТИЦ: 0 |
Рейтинг: 12.5 |
|
|
ALIVE-inter.net ALIVE-inter.net читати онлайн скачати,надрукувати admtzr.ru alive-inter.net, реферати, твори, біографії, вірші Google PageRank: 0 из 10 Яндекс ТИЦ: 0 |
Рейтинг: 12.4 |
|
|
меду.рф мёду.рф Google PageRank: 0 из 10 Яндекс ТИЦ: 0 |
Рейтинг: 11.8 |
|
|
Жбан / zhban.ru Жбан / zhban.ru zhban.ru жбан / zhban.ru Google PageRank: 0 из 10 Яндекс ТИЦ: 0 |
Рейтинг: 11.8 |
|
|
Казахстанская Ассоциация Предпринимателей «КАЗКА» — Главная kazka.kz Рейтинг Alexa: #3,896,929 Google PageRank: 3 из 10 |
Рейтинг: 11.3 |
|
|
Русский | Languages | Шоколад На Меду namedu.ru Google PageRank: 0 из 10 Яндекс ТИЦ: 20 |
Рейтинг: 11.3 |
|
|
Поместье Валинуровых — Производство натуральных продуктов МыМеняемМир.рф Поместье Валинуровых — Производство натуральных продуктов. Шоколад на меду, какао-продукты, сухофрукты. мыменяеммир.рф шоколад в подарок, шоколад на меду, шоколад с орехами, какао масло, какао бобы Google PageRank: 0 из 10 Яндекс ТИЦ: 0 |
Рейтинг: 10.7 |
|
|
Трепанг свежий и отварной, настойка трепанга на меду. Икра морского ежа серого long-live.ru онкология, инфаркт, лечение, москва Google PageRank: 0 из 10 Яндекс ТИЦ: 0 |
Рейтинг: 10.2 |
|
| Тема. Сербська казка «Жбан меду». Однакові герої в різних казках. Дата : 13.11.2017 р. Мета: знайомити учнів з сербською казкою «Жбан меду», учити виразно інтонувати казку, правильно читати за особами, аналізувати казкові сюжети, розкривати мотиви вчинків дійових осіб, риси їх характерів, розвивати зв’язне мовлення, фантазію, збагачувати словниковий запас, виховувати почуття дружби, доброзичливого ставлення до людей. Обладнання: Картки для читання, мультимедійна презентація, підручник В. Науменко «Літературне читання» 2 клас. Хід уроку І. Емоційне налаштування на урок (слайд №1 ) Встаньте, діти, всі рівненько, Посміхніться всі гарненько, Посміхніться до гостей, Привітайтесь: «Добрий день!» 1. Вправа «Очікування». — До якого уроку приготувалися? — Чому ми вчимося на цьому уроці? — А чи знадобиться вам у житті уміння читати? — Що кожен з вас очікує від сьогоднішнього уроку? (Буде цікавим, веселим, повчальним) — Сьогодні до нас на урок завітало яскраве сонечко. Кожним своїм промінчиком воно висловило свої очікування. — Воно сподівається, що цей урок навчить вас правильно читати, характеризувати дійові особи; висловлювати свою думку, працювати в групах та парах, збагатить словниковий запас) — А я очікую, що наш урок цікавим буде, Бо читати люблять усі люди! І дорослі, і малі, І, звичайно, школярі. Будемо ми працювати Й руку вправно піднімати, Щоб почути укінці, Що всі діти молодці. — Сонечко, сьогодні буде спостерігати за всіма дітками і подарує найкращим учням свою усмішку. 2. Складання асоціативного куща.(на дошці) 4. Гра «Чарівна скринька» (слайд № 4) 5. Переказ уривку казки «Як дівчина короля перехитрила» (слайд № 5 ) 6. Робота з прислів’ями. (слайд 6) 7. Робота з деформованим прислів’ям. (слайд № 7 ) ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. У кущах вона ночує 2. Мотивація навчальної діяльності. (слайд № 8 ) — Сьогодні ми вирушимо до Сербії, яка знаходиться в Європі. Усна народна творчість цієї країна сповнена цікавими казками. Ми познайомимось із казкою, головними героями якої є вовк і лисичка. ІV. Вивчення нового матеріалу. 2. Фізкультхвилинка(слайд № 11 ) — У країні казочок 3. Робота із скоромовкою. (слайд № 12 ) 4. Передбачення (слайд № 13). 5. Складання казки за опорними словами (слайд № 14) . Жили разом у дружбі. — Коли прочитаємо казку, то дізнаємось, чи здійснилися наші передбачення. 6. Словникова робота (слайд № 15-18 ) — У тексті зустрінуться такі слова. 7. Читання казки вчителем до слів «Почув вовк та й каже…» (слайд № 19 ) 9. Розвиток зв’язного мовлення. 10. Читання казки до кінця. 10. Аналіз змісту. 2. Читання першої частини в особах. (слайд № 23) 3. Повторне читання другої частини «Бджілки». 4. Вибіркове читання. 5. Розвиток діалогічного мовлення. Гра «Телефонна розмова». (слайд № 24 ) |
Kosovska narodna nošnja — Narodni.NET
Kosovska narodna nošnja
Kosovska ženska narodna nošnja
Косово и Метохия одликую с веома разноврсним народным ношняма познатим по богатству и бройности облика и украса.
Nastajale tokom dugog niza godina, nošnje sadrže elementte raznih kulturnih uticaja koji su se sučeljavali na ovom prostoru tokom istorijskih epoha.
Косовская Народная Ношня
Srpska nošnja sa Kosova i Metohije ističe se izuzetnom lepotom I raznolikošću.Bogatstvo mašte i umeća u stvaranju основных обликов и ukrasnih motiva vidni su na jelecima, dolamama, zubunima, anterijama, košuljama, pregačama, pojasevima, maramama, oglavljima, kapamaje i ruzenej., Košuljima, kapamaje i dr. Орнамент су претежно геометрически или геометрические бильни, затим бильни, рене зооморфни. U koloritu je česta crvena boja. Njeno simbolično i magijsko značenje — simbol života i zdravlja — u kombinaciji sa ostalim bojama i srebrnom i zlatnom srmom, doprinosi živopisnom kolorističkom skladu ovih nošnji.
Gradska nošnja bila je pod neposrednim orijentalnim uticajima. У использовала себя задржала готово до других светских крыс. У свом целокупном стильном обликованью белая ж истих особина на целокупном просторе Косова и Метохия, са незнатним вариантам у поъединенным срединама. Nošena je u Prizrenu, Peći, akovici, Prištini, Kosovskoj Mitrovici, Gnjilanu i other manjim varošicama.
Gradsku nošnju su većinom radili majstori terzije.
Gradska muška nošnja uglavnom se temelji na tursko-istočnjačkoj odevnoj tradiciji, sa uticajima Grčke nošnje.
Na glavi je svaki varošanin nosio fes, obično tamnije boje i uvek sa crnom kićankom. Nosilo se čohano odelo, tamno plave i crne boje.
httpv: //www.youtube.com/watch? V = CvoIZYjgyGs
Коментари
.Srpska narodna nošnja — Narodni.NET
Культура и умение, обычаи и верования, лепота и мудрость жизни, čine tradiciju jednog naroda. Tradicija srpskog naroda bogata je i neiscrpna riznica koju treba otvarati, otkrivati, upoznavati i tako od zaborava sačuvati neprocenjive vrednosti koje čine lepotu duha našeg naroda.
Народно искуство гомилало се векима: радом, борбом с природом и самым собом, али и вечитим траганьем за новим и непознатим. Vremenom riznica se menjala, nekada je bila bogatija, a kada je narod bio potisnut teretom istorije bivala je oskudnija.Dolazak novog timei novih generacija, težnja da se ide u korak sa savremenim svetom, kao da lagano potiskuju ono što nam je u korenima.
httpv: //www.youtube.com/watch? V = Y6msC4wKp6A
Narodni običaji Srba, kao svojevrsna baština jednog naroda, pokazuju izuzetno živopisno i skladno upravljanje ljudi u timei i usaglašenost svakodnevamah poslova i životjeveli tokova jednog naroda. Poljoprivredni radovi i stočarska proizvodnja u narodnom privređivanju, skupovi u naselju, u porodici okupljenoj oko jednog ognjišta, imali su iz dana u dan, u dosluhu sa prirodnim menama u dana u dan, u dosluhu sa prirodnim menama u dana i sadrjavamao, ispjavamao.У обыкновенного животу српског народа, чих вецких или манжих скупина данас има на свим континентима, сачувани су до найновиег времени, у пуной этнографической свежести, богацвітцвічни чч. Скоро као загонетка может быть бити траженье одговора на питании како су се наши стари могли сначи у веома замршеном и празничим календарем. U 19.veku godina se delila na two polugođa- urđevsko i mitrovsko, svako sa svojim privrednim и пословним dešavanjima или на четыре posta и naizmenična četiri mrsa između njih, a podela njihJednu takvu podelu zapisao je Milan Đ. Миличевич у Шумадижи: «… зима настое око Малог Божича. Mali Božić je uvek u onaj dan u koji je bio i Božić
httpv: //www.youtube.com/watch? V = hfJe4Bipdog
U koji dan je Božić, u taj dan je i urevdan, ako nije prestupna godina od Božića do ureva dana sedamnaest je nedelja. Sretenje je u pola šeste, a Mladenci u pola jedanaeste nedelje od Božića koliko je od mesnih poklada do Mladenaca, toliko je te godine Petrovskog posta, Spasovdan je u sedmi četvrtak od Velikog rsudelvrtka, rsudelvrtka, čer nedelju dana, a ona Božićni post šest nedelja u koji dan je Badnji дан, u onaj je Jovanjdan i Sveti Sava, u koji dan je Aranđelovdan, u taj dan su Nikoljdan, Ignjatijevdan i Stevanjdande buj djandel buj djandel buj djandel buj koji Петровдан, Аранжео, Илия и Пантелия….«Я так редом за сваки поъедини празник у години.
httpv: //www.youtube.com/watch? V = 21yhiVC-Gdk
Коментари
.Narodna jela Bosne — Narodni.NET
Juha od kokošjih nogu
Od nogica se pravi jako ukusna i krepka juha. Многие полевки ноги и уголки. Od ove juhe se garantirano ne deblja!
Juha od kokošijih nogica
Pržena kožara
Specijalitet koji se pravio naročito pri pečenju rakije, uz kazan. Komadi kožare od slanine nabiju se na klipice i peku na žaru dok ne postanu hrskavi.
Prekuvani sir
Mladi sir i kajmak malo posoliti i dobro prekuvati (izmiješati).Servirati на tanjiru у облику полулопте.
Pokljukuša
Od brašna, vode i soli zamiješati srednje gusto tijesto, da klizi sa kašike. Usuti u podmašćenu tevsiju i peći da porumeni. Vrelu pokljukušu iskidati na komadiće i preliti vrućim uljem u kojem je propržen sitno sjeckani bijeli luk i dodan kajmak. Služiti toplo. Напомена: u našim krajevima se pod «kajmak» podrazumijeva pavlaka, kiselo vrhnje!
Puvani kolačići
Zamiješati tijesto od brašna, soli, jaja i kiselog mlijeka.Tijesto treba biti srednje tvrdoće i glatko. Развалить это, найти на крупне ромбоиде или правокутнике, оставить десетак минут «да одане», и пржити на дубоком врелом улице. Изврсна комбинация за прзенье е смьеса улица и свинки масти. Služe se vrući sa sirom i kajmakom or kiselim mlijekom.
Pura (palenta)
Klasovno brašno (najbolje bijelo) sasvim lagano sipati u ključalu, malo posoljenu vodu i pri tom stalno miješati da se ne ugrudva. Uz stalno miješanje ukuvati na laganoj vatri.Ne smije zagoriti. Im zagori, sve praviti ponovo i to u droj šerpi! Služiti kašikom razdijeljenu na komadiće i prelivenu vrelom mašću или uljem sa malo bijelog luka или pošećerenu (!) U toplom mlijeku. Starinski način jedenja pure je bio da se komadići vruće pure poredaju na dasku или direkt na siniju, preliju rastopljenom masti, a kraj toga se isjecka tanko slanine i bijelog luka. (Погледайте слику на почту, отприлике тако, само умьесто кругха замислите пуру).
Ljepinice
Prave se od tijesta kao za kruv, samo se malo mekše zamiješa.Loptice tijesta koje treba malo da odstoje razvlačiti na rukama u ljepine i pržiti na vrelom dubokom ulju. Služiti tople. Mogu se po želji pošećeriti.
Kiseli kolačići (uštipci)
Zamiješati tijesto sastava kao kao za kruv sa germom (bez jaja!), Ali sasvim meko. Kada tijesto nadođe, grabiti kašikom umočenom u ulje i pržiti loptice u vrelom ulju. Kapljice tijesta odstranjivati iz ulja da ne zagore i pokvare okus uštipcima. Služiti tople. Mogu se pošećeriti.
Potkriža
Stari kruv isjeći na kriške srednje debljine, umakati ih u vodu or mlijeko i poredati u podmašćenu tevsiju.Печи док не порумени. Прелити каймаком и топло службы.
Privrate (prevrate)
Zamiješati tijesto kao za pokljukušu. Od njega u tavi peći deblje palačinke, tako da dobro porumene sa obadvije strane. Mogu se šećeriti.
Pita maslenica
Slano tijesto (bolje od tamnijeg brašna) razvuče se nešto deblje nego kao za sirnicu, slaže se u tepsiju i škropi između listova uljem ili premazom mašćuje svinjj. Печена запури се врелом водой и поклопи крпом да омекша.Ostaviti «da odane». Служити са каймаком или киселим млиеком.
Ljepina
Zamiješati tijesto kao za kruv, samo malo mekše, tanko razvući i staviti u podmašćenu tepsiju. Kada nadođe ispeći. Ostaviti pokriveno da odane, presjeći napola (vodoravno), pomastiti vrelom mašću, staviti kajmak i priloge (slanina, sir, propržena šunka, čvarci i sl.).
Dinstani čvarci
Mesnate, žilavije čvarke propržiti na malo masnoće uz dodavanje vode. Динстати док не смешаю и набери.Služiti sa младим луком или на njih ulupati jaja, са или без kajmaka.
Proljetna zelena salata na seljački način
Čitave listove zelene salate i dosta krupno isjeckanog mladog luka, posoliti i zamiješati sa uljem i sirćetom. Sve zajedno prognjecati (rukama prognječiti) da pusti vodu. Odmah služiti. Najbolja je uz pile pečeno na jitavim mladim krompirima or mladi grašak sa prosušenim rebrima, mrkvom i mladim krompirom.
Satrica
Sitno isjeckati mladi luk, posoliti i pomiješati sa mladim sirom i kajmakom.Brzo, jednostavno i nezamjenjivo uz janjetinu npr.
Gibanica
Tijesto kao za pitu tanko razvući na gotovo providne listove i zapeći na tablji šporeta. Сложити у тебя, измею посипати орасима и слатком водом и на краю се све добро zgnjete. Jelo je gotovo, ali je najbolje da prenoći jednu noć. Obično se gibanica pravila na Badnjak kao posno jelo.
Tradicionalna bosanska gibanica
Sirnica
Tijesto se tanko razvlači na stolnjaku, škropi uljem i posipa smjesom od mladog sira i jaja, umotava se u rolne, slaže u tevsiju i peče.Može se šećeriti ili ne.
Pita bundevara
Isto kao sirnica, samo umjesto sira na kockice (sporije za napraviti, ali bolje nego rendati!) Isjeckana bundeva or sakreska. Pečena pita se vruća premaže sa kajmakom.
Slaganica
Isto kao sirnica, samo se listovi tijesta slažu u tepsiju, posipaju smjesom, opet list, smjesa…
Kisele prokole
Kiseli kupus isjeckan na prokole or krupno isječene glavice kiselog kupusa skuvati bez ikakvih dodataka (mesa) i služiti zapržene kao prilog.Takođe su poznate kao jedno od jela za Badnje veče.
Коментари
.Narodna nošnja i tanac — Narodni.NET
Tradicionalna paška narodna nošnja uobičajeno se nosi za vrijeme nekih svečanosti, a obavezno za vrijeme karnevala. O paškoj nošnji mr. Нерина Эшель каже: «Одиеванье, одно народну ношню у выпускника Пагу морамо проматрати у оквиру опчих значайки одного источника, однозначного медитранского простора.
Tijekom vremena ta se odjeća Oblikovala pod utjecajem građanske mode koja je слиедила промьене стильных эпох. Iz analize cjelokupnog paškog tradicijskog kostima može se zabilježiti da je svoje konačno Oblikovanje stekao u doba procvata grada (i otoka) Paga na prijelazu iz 15.u 16. stoljeće, однозначно на prijelazu kasne gotike u renesansu. Najraniju potvrdu tomu nalazimo na luneti iznad ulaznih vrata paške katedrale. U plitkom reljefu kipar prikazuje Djevicu Mariju, koja svojim plaštom zakriljuje skupinu Pažana i Pažanki u tradicijskoj odjeći. Iako su figure u klečećem položaju, jasno raspoznajemo osnovne dijelove ženske nošnje, posbice pokrivacu, pokrivalo za glavu. “
Tradicionalna Paška narodna nošnja
Ženska narodna nošnja sastoji se, kako navodi mr.Нерина Эшель, од кошуе (кошуле), сукнье, прегаче (трэшеше) и покриваце (покривала за главу). Košulja se sastoji od dva dijela od kojih se gornji naziva opleća, a donji dio stana. Gornji i donji dio su spojeni u Struku. На прсима и рукавица кошулей налази с чипка. Suknje su različitih boja, najčešće plave, crvene, žute, zelene i smeđe. Nešto ispod visine koljena nalazi se specificičan nabor, zvan soc koji suknji daje Poseban Oblik prilikom vrtnje. Sprijeda Je i ukrasna traka koja se naziva pasaman.Oko pojasa se nosi facol- svilena marama raznih boja, a isnad košulje žene oblače jaketin, kratki kaputić dugih rukava izrađen od finog baršuna tamnijih boja (смеля, плава, зелена). U slučaju hladnoće, Paškinje nose i guću, kratku pletenu vunenu vestu koja se u novije vrijeme sve manje koristi. Ispod suknje nosi se kotula (podsuknja) i mudande-gaćice dugih nogavica, na nogama kalcete (čarape) i plitke cipele zvane gondolete.
О музыке народной ночи Пага Н. Экхель navodi:
„Opće je poznato da muška tradicijska nošnja puno prije izlazi iz svakodnevne uporabe od ženske.Оно это данас Пажанин облачи у свечаним подходом, као пандан описаной свечаной женской ночи настой на приелазу из 19. и 20. столбце. Sastoji se od bijele platnene košulje, bijelih hlača, prsluka, suknenog kratkog kaputa, svilene marame kao pojasa, čarapa, cipela i male crvene kapice. Кошуля и hlače-brageše građanskog su kroja, prsluk-krožet nekad je bio suknen, no danas je iz bijelog pamučnog pika (piquea), crni sukneni kaput-kaparan ima na prednjicama ukras gacijaen crv.«
Najstariji i najvrjedniji primjerci narodne nošnje Paga čuvaju se u Etnografskom muzeju u Zagrebu.
Танак
Tradicionalni Paški tanac
Prema istraživanju Stremca paški tanac se izvodio na večernjim karnewalkim zabavama, no s izvođenjem tanca prestalo se nedugo nakon Prvog svjetskog rata (1914.-1918), a već bios. te ga je trebalo update.
O tome Sremac navodi:
„Toga se prihvatio domaći čovjek Zvonko Usmiani i na temelju kazivanja i pokazivanja starijih sugraana obnovio je tanac po starinski. Для этого мы учились недовольным па и обнови йош некую фигуру и тадж плес назвао «танак по пашки». Usmiani je tvrdio da su ga prihvatili Kolanjci i Novaljci i nazvali ga „po paški“. I zaista, u Kolanu i Novalji plešu se «paški skok», однозначно «po paški», a uz njih, lokalna varijacija tanca «naški skok» (Колан) или «naški» (Новаля).Istaknimo da je plesno nasljeđe u svojim dvjema najvažnijim sastavnicama, kolima i tancima, vrijedna, zanimljiva i važna izvedenica s jedne strane jadranske (i dinarske) kolske sverno of jadranske (i dinarske) kolske sverno 9 jadicije. httpv: //www.youtube.com/watch? V = -1mYg8wYhec Paška nošnja Tradicionalni Paški tanac Slike preuzete sa paškog karnevala. Materijali su korišteni iz knjige: Josip Portada «Paški karnevali», Edicija kulturna baština grada Paga, Centar za kulturu i informacije Pag, 2010.Бог. Коментари
.